УКРАЇНА ПАМ’ЯТАЄ - СВІТ ВИЗНАЄ!
Забуттю не підлягає...
Офіційне визнання міжнародною спільнотою
Парламент Естонії від 20 жовтня 1993 р. засудив комуністичну політику геноциду в Україні.
Сенат Канади від 19 червня 2003 р. прийняв Резолюцію, у якій закликав уряд Канади визнати Голодомор/геноцидом в Україні 1932-1933рр. та засудити будь-які спроби приховати історичну правду про те, що ця трагедія була нічим іншим як геноцидом.
Палата сенаторів Національного конгресу Аргентинської Республіки 23 вересня 2003 р. ухвалила Декларацію№ ОЯ 588/03 про вшанування пам'яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 рр., який був організований тоталітарним радянським режимом.
Палата Представників Конгресу США від 20 жовтня 2003 р. визнала Голодомор 1932-1933 рр. в Україні актом терору і масового вбивства, направленим проти українського народу.
Сенат Парламенту Австралії 31 жовтня 2003 р. ухвалив Резолюцію, яка визнала події на Україні одним з найжахливіших
актів геноциду в історії людства.
Постанова Державних Зборів Угорської Республіки від 26 листопада 2003 р. з приводу 70-х роковин Голодомору в Україні 1932-1933 рр. засуджує прояви дискримінації, які направлені на знищення та геноцид групи народів.
Сейм Литовської Республіки у Заяві "Про вшанування жертв
політичних репресій і голодомору в Україні в 1932-1933 роках" від 24 листопада 2005 р. визнав, що сталінський комуністичний режим здійснював свідомий, ретельно спланований геноцид українського народу.
Парламент Грузії у документі від 20 грудня 2005 р. "Щодо
увічнення пам'яті загиблих в Україні у 1932-1933 роках внаслідок політичних репресій і голодомору" зазначив, що тоталітарним більшовицьким режимом у цей період був здійснений навмисний геноцид проти українського народу.
Сейм Республіки Польща 4 грудня 2006 року, прийняв закон яким засуджує тоталітарний режим, відповідальний за цей геноцид українського народу.
Парламент Республіки Перу прийняв Постанову від 21 липня 2007 р., якою
проголосив солідарність з Українським народом у вшануванні пам'яті
жертв голодомору та визнанні голодомору актом геноциду проти.
Парламент Королівства Іспанії ухвалив Документ від 25 липня 2007 року, яким
визнає Голодомор 1932-1933 актом геноциду проти українського народу.
1 листопада 2007р. 34-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО, до складу якої входять 193 країни, одноголосно прийняла Резолюцію про «Вшанування пам'яті жертв Голодомору в Україні».
Палата Представників Конгресу Республіки Колумбія 21 грудня 2007р. підписала Резолюцію, якою Колумбія визнала Голодомор в Україні актом геноциду українського народу.
Палата Депутатів Національного Конгресу Мексики 19 лютого 2008р. прийняла постанову, в якій розцінює трагедію Голодомору актом геноциду.
Сейм Латвійської Республіки 13 березня 2008 р. прийняв Декларацію „Про здійснені СРСР у 1932-1933 рр. репресії щодо українського народу".
Сенат Національного конгресу Республіки Парагвай 25 жовтня 2007 р. ухвалив декларацію „Про засудження Голодомору 1932-1933 рр. в Україні як акту геноциду українського народу та солідарність з його жертвами".
30 жовтня 2007р. Національний Конгрес Республіки Еквадор ухвалив Резолюцію, якою визнав Голодомор в Україні 1932-1933 рр. актом геноциду українського народу.
Палата Депутатів Республіки Чилі 13 листопада 2007 року прийняла Декларацію, в якій визнають Голодомор в Україні як лихо, яке спричинило смерть мільйонів безвинних чоловіків, жінок та дітей.
Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки 30 листопада 2007 року прийняла Постанову про визнання Голодомору 1932-1933 рр. трагедією українського народу.
Національна Рада Словацької Республіки 12 грудня 2007р. ухвалила Декларацію, якою засуджує Голодомор 1932-33 рр. в Україні як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом.
3 липня 2008 року на 17-й щорічній сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ ухвалена резолюція „Про Голодомор 1932-1933 років в Україні".
Європейський парламент 23 жовтня 2008 р. ухвалив Резолюцію, якою визнав Голодомор (штучний голод 1932-33 років) жахливим злочином проти народу України та людяності, рішуче засудив дії, спрямовані проти українського селянства, які характеризувалися масовим знищенням і порушенням прав та свобод людини, висловив співчуття українському народові, який постраждав від цієї трагедії, та вшановував тих, хто загинув внаслідок штучного голоду 1932-1933 років; закликав країни, які виникли після розпаду Радянського Союзу, відкрити свої архіви для всебічного вивчення, з тим щоб повноцінно розкрити та дослідити причини та наслідки трагедії.
ЗАКОН УКРАЇНИ № 376-V ПРО ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ
Верховна Рада України постановляє:
вшановуючи пам'ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років в Україні та його наслідків;
шануючи всіх громадян, які пережили цю страшну трагедію в історії Українського народу;
усвідомлюючи моральний обов'язок перед минулими та наступними поколіннями українців і визнаючи необхідність відновлення історичної справедливості, утвердження в суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства;
відзначаючи, що трагедія Голодомору 1932-1933 років в Україні офіційно заперечувалася владою СРСР протягом багатьох десятиріч;
засуджуючи злочинні дії тоталітарного режиму СРСР, спрямовані на організацію Голодомору, наслідком яких стало знищення мільйонів людей, руйнування соціальних основ Українського народу, його вікових традицій, духовної культури і етнічної самобутності;
співчуваючи іншим народам колишнього СРСР, які зазнали жертв внаслідок Голодомору;
високо цінуючи солідарність та підтримку міжнародної спільноти у засудженні Голодомору 1932-1933 років в Україні, що відображено в актах парламентів Австралії, Аргентинської Республіки, Республіки Грузія, Естонської Республіки, Італійської Республіки, Канади, Литовської Республіки, Республіки Польща, Сполучених Штатів Америки, Угорської Республіки, а також у розповсюдженій як офіційний документ 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Спільній заяві з нагоди 70-х роковин Голодомору - Великого голоду 1932-1933 років в Україні, яку підписали Аргентинська Республіка, Азербайджанська Республіка, Народна Республіка Бангладеш, Республіка Білорусь, Республіка Бенін, Республіка Боснія і Герцеговина, Республіка Гватемала, Республіка Грузія, Арабська Республіка Єгипет, Ісламська Республіка Іран, Республіка Казахстан, Канада, Держава Катар, Киргизька Республіка, Держава Кувейт, Республіка Македонія, Монголія, Республіка Науру, Королівство Непал, Об'єднані Арабські Емірати, Ісламська Республіка Пакистан, Республіка Перу, Південно-Африканська Республіка, Республіка Корея, Республіка Молдова, Російська Федерація, Королівство Саудівська Аравія, Сирійська Арабська Республіка, Сполучені Штати Америки, Республіка Судан, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Демократична Республіка Тимор-Лешті, Республіка Узбекистан, Україна та Ямайка, а також підтримали Австралія, Держава Ізраїль, Республіка Сербія і Чорногорія та 25 держав - членів Європейського Союзу;
виходячи з Рекомендацій парламентських слухань щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, схвалених Постановою Верховної Ради України від б березня 2003 року № 607-IV, та Звернення до Українського народу учасників спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, схваленого Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2003 року № 789-V, в якому Голодомор визнається актом геноциду Українського народу як наслідок зумисних дій тоталітарного репресивного сталінського режиму, спрямованих на масове знищення частини українського та інших народів колишнього СРСР;
визнаючи Голодомор 1932-1933 років в Україні відповідно до Конвенції від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього як цілеспрямований акт масового знищення людей, приймає цей Закон.
Стаття 1. Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом Українського народу.
Стаття 2. Публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним.
Стаття 3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані:
брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості та культури, поширенню інформації про Голодомор 1932-1933 років в Україні серед громадян України та світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України;
вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих від Голодомору 1932-1933 років в Україні, в тому числі спорудження у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних знаків жертвам Голодомору;
забезпечувати в установленому порядку доступ наукових та громадських установ і організацій, вчених, окремих громадян, які досліджують проблеми Голодомору 1932-1933 років в Україні та його наслідки, до архівних та інших матеріалів з питань, що стосуються Голодомору.
Стаття 4. Держава забезпечує умови для проведення досліджень та здійснення заходів з увічнення пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні на основі відповідної загальнодержавної програми, кошти на виконання якої щорічно передбачаються в Державному бюджеті України.
Стаття 5. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
1) визначити статус і функції Українського інституту національної пам'яті та забезпечити його утримання за рахунок коштів державного бюджету як спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу;
2) у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону;
3) вирішити в установленому порядку за участю Київської міської державної адміністрації питання щодо спорудження у м. Києві до 75-х роковин Голодомору 1932 - 1933 років в Україні Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні.
Президент України Віктор Ющенко
28 листопада 2006 року
